Перші кроки дитини в дитячому садку, як правило, непрості. Початок відвідування дошкільного навчального закладу - це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, а й контакти та обов’язки. Звикання до дитячого садка часто супроводжується порушенням емоційного стану дошкільника, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності.

    За спостереженнями психологів, середній термін адаптації дітей складає:

у старщому дошкільному віці - 1 місяць.

   Що відбувається з дитячою психікою у цей період?

Такого гарного малюка неначе підмінили. За будь-якого приводу - істерики та вередування. Він утратив усі навички самообслуговування, якими володів, у нього знову мокрі штпнці, він начебто забув, як користуватися ложкою, і майже перестав говорити, принаймні - реченнями. А ще дитина  стає нервовою і полохливою, а найголовніше - чомусь зовсім не хоче ходити до дитячого садка

  Страх - зазвичай супутник адаптаційного періоду. Вона боїться незнайомих дітей, нового приміщення чужих дорослих, яких вона відтепер має слухатися, боїться зробити щось не так і бути покараною.

  До речі, як тільки ваша дитина  налагодить контакт з однолітками в групі, адаптаційний період, вважайте, минув.

    

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ: ЯК ПІДГОТУВАТИ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ



Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, властиві школяру.
А в дошкільному віці виникають поки тільки задатки цього перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і своєю діяльністю, достатнім рівнем розумового розвитку і розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання.
Що можна і чого не можна робити до школи?
Зовсім не слід:
змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор;
оцінювати все, що робить малюк, так, як оцінюється діяльність учня;
«проходити» з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру навчанням.
Необхідно:
прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
навчити її долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час. Учити дитину слухати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розуміти, що власні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення.
Світогляд дитини, знання, які вона має про довкілля, від найближчих його явищ, які вона безпосередньо засвоїла, і до подальших, які засвоїла, коли пощастило подорожувати з батьками, з ваших розповідей, бесід, домашніх занять, з книжок, радіо, телевізора, від друзів тощо:
що знає дитина про себе (прізвище, ім'я, адресу), про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), про своє село, місто, вулицю (трохи історії, назви вулиць, важливі місця, видатні люди);
що знає про явища природи: пори року, їх послідовність (яка пора року настане після літа, а яка після весни, назвати всі по порядку), місяці кожної пори року, їх загальна кількість і послідовність; дні тижня, частини доби; про Сонце, дощ, сніг, урожай, що таке борошно, цукор, із чого роблять хліб;
що знає дитина про світ;
улюблені книжки, музика, вірші, казки, оповідання, письменники, художники, композитори;
що знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці — за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю-байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні й непорядні люди;
 що знає дитина про сучасну техніку, транспорт. Перш ніж почати читати, дитина повинна навчитися слухати, із яких звуків складаються слова, які вона промовляє. Вона має навчитися робити звуковий аналіз слів.

ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ДО ШКОЛИ?
Щоб правильно організувати процедуру тестування, а також перевірити себе як експериментатора, пропонуємо наступні поради.
Запропонуйте дитині завдання у формі спільної гри. Це дасть змогу зняти зайве напруження, викличе довіру до вас, зробить ситуацію природнішою. Дитина може захопитися процесом і не хвилюватиметься щодо можливих помилок.
Створіть сприятливі умови. Перевірте, чи зручно дитина сидить, чи достатньо тихо та світло в кімнаті, чи не відволікає її щось од роботи.
Переконайтеся, що дитина добре почувається (нагодована, бадьора, спокійна).
У процесі тестування зберігайте нейтралітет: не піддавайтеся на провокаційні прохання дитини підказати або зробити завдання за неї.
Похваліть дитину за успішно виконане завдання, підтримайте, якщо у неї виникли сумніви.
Не виправляйте помилок. Закінчуйте роботу на позитивній ноті незалежно від результатів. Під час вирішення останнього завдання ви можете підказувати дитині, але бали не ставте.
Давайте завдання невеликими блоками (не більше 30 хвилин) з перервами. Намагайтеся дотримуватися наступної схеми: легкі — важкі — легкі — відпочинок. У цьому випадку ви зведете до мінімуму помилки, які дитина може зробити від перенапруження.
Ви маєте пам'ятати про деякі обмеження щодо тестів:
Психологічні тести не мають оцінки «добре», «погано». Найбільше, що може дати тест, це можливість порівняти рівень розвитку вашої дитини з іншими дітьми того самого віку та статі.
В основі тестів лежить вірогідність, тому стовідсоткові висновки робити не слід.
Людина — істота цілісна, тому з результатів анкетування про особистість слід судити у цілому.
Будь-який результат — це інформація, яку можна використати з різною метою. Не навішуйте ярликів («у дитини погана пам'ять»), а намагайтеся допомогти дитині розвиватися.

Отже, які тести пропонуються батькам?

Тест «Сформованість вольових навичок»
Цей тест дає можливість визначити, наскільки в дитини розвинені вольові навички — стійкі способи саморегуляції діяльності (трудової, навчальної) та спілкування. Вони є основою довільного запам'ятовування, уваги, розумових навичок.
1.    Чи достатньо сформовані в дитини гігієнічні навички (чистить зуби вранці, миє руки перед їжею)?
а)    робить завжди сама, без нагадування;
б)    робить завжди, але інколи треба нагадувати;
в)    без спеціального нагадування не робить.
2.    Чи допомагає дитина вдома по господарству (миє посуд, прибирає постіль, накриває на стіл)?
а)    робить постійно;
б)    робить часто;
в)    робить дуже рідко.
3.    Чи є стійкі навички самообслуговування (приготувати бутерброд, одягнутися по погоді, зав'язати шарф)?
а)    є в достатній мірі;
б)    є деякі;
в)    немає.
4.    Чи вміє дитина утримувати увагу досить довго (15—20 хвилин) на самоті (під час читання вголос, малювання, гри)?
а)    дуже часто вміє;
б)    вміє зрідка;
в)    не вміє.
5.    Чи здатна контролювати свої бажання (не їсть перед їдою цукерок, хоч вони їй доступні; не вередує, коли старші щось заборонили)?
а)    уміє в достатній мірі;
б)    тільки зрідка;
в)    не вміє.
6.    Чи вміє дитина поводитися за столом (правильно сидить, охайно їсть)?
а)    Як правило, уміє;
б)    уміє, але робить далеко не завжди;
в)    не вміє.
7.    Чи є у дитини більш-менш стійкі інтереси: слухання музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну?
а)    усі досить стійкі;
б)    інтереси є, але весь час змінюються;
в)    інтереси відсутні.
8.    Чи вміє поводитись у товаристві (не перебиває старших, без нагадування вітається, прощається, дякує)?
а)    уміє;
б)    уміє, але інколи доводиться нагадувати;
в)    не вміє.
9.    Чи дотримується певного режиму дня (часу прогулянки, їжі)?
а)    як правило, так;
б)    узагалі дотримується, але інколи порушує;
в)    ні, не дотримується.
10.    Якщо дитина ставить запитання, чи завжди вислуховує відповіді?
а)    як правило, з цікавістю вислуховує пояснення;
б)    інколи, відповідаючи на запитання,  не слухає, відволікається;
в)    інколи запитує просто так, не потребуючи відповіді.
11.    Чи прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки, зошити після читання, письма?
а)    завжди прибирає;
б)    завжди прибирає після нагадування;
в)    не прибирає.

Аналіз результатів.
Перший варіант відповіді (а) у кожному запитанні оцінюється 3 балами, другий (б) — 2, третій (в) - 1 балом. Потім знаходять суму балів, з усіх одинадцяти запитань.
Рівень сформованості вольових навичок визначається за такими критеріями:
високий — 33—27 балів;
достатній — 26—22 бали;
середній — 21—18 балів;
низький — 18 балів і нижче.

Тест «Чи готові ви віддати дитину до школи?»

Бланк

 
І    II    III    IV    V       
1)    2)    3)    4)    5)       
6)    7)    8)    9)    10)       
11)    12)    13)    14)    15)       
Усього:    

Мені здається, що моя дитина навчатиметься гірше за інших дітей.
Я побоююся, що моя дитина часто ображатиме інших дітей.
На мій погляд, чотири уроки - це непомірне навантаження на малюка.
Важко бути впевненим, що вчителі молодших класів добре розуміють дітей.
Дитина може спокійно вчитися тільки в тому випадку, коли вчителька — його рідна мати.
Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися читати, писати, рахувати.
Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.
Боюся навіть думати про те, що моя дитина обходитиметься без денного сну.
Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається доросла незнайома людина.
Моя дитина ніколи не ходила у дитячий садок і весь час проводила з матусею.
Початкова школа, на мою думку, рідко здатна навчити чогось дитину.
Я побоююся, що однокласники глузуватимуть з моєї дитини.
Мій малюк значно слабший за своїх однолітків.
Боюся, вчителька не зможе правильно оцінити успіхи кожної дитини.
Моя дитина часто каже: «Мамо, ми підемо до школи разом!» Впишіть свої відповіді в таблицю: якщо ви згодні з твердженням, поставте хрестик у клітинці, якщо не згодні — залиште її порожньою.
А тепер підрахуйте, скільки хрестиків з'явилося у кожному стовпчику і яка сума.
до 4 балів — це означає, що у вас є всі підстави оптимістично чекати 1 вересня (Ви самі достатньо готові до шкільного життя вашої дитини.);
5—10 балів — краще підготуватися до можливих труднощів заздалегідь;
10 балів і більше — було б непогано порадитися з дитячим психологом.
А тепер звернімо увагу на те, у яких стовпчиках 2 чи 3 хрестика.
I    — необхідно більше займатися іграми і завданнями, які розвивають пам'ять, увагу, тонку моторику.
— необхідно звернути увагу на те, чи вміє ваша дитина спілкуватися з іншими дітьми.
— передбачаються труднощі, пов'язані зі здоров'ям дитини, але ще є час для загартування та спеціальних процедур.
— є побоювання, що дитина не знайде контакту з учителем, треба пограти з дитиною в сюжетно-рольові ігри за шкільною тематикою.